Смотреть больше слов в «Стилістичних термінах»
(фр. < лат. — винахід) Задум художнього твору, програма композиції, яка в XVI–XVIII ст. виконувалась інвентором (освіченою особою, що добре знала атри... смотреть
(від лат. inventio - вигадка, винахід) - невелика дво- або триголосна поліфонічна п’єса, яка відзначається музичною винахідливістю як з боку мелодики, так і розвитку теми та побудови форми. В творчості Й.С.Баха І. належить проміжне положення між поліфонічними прелюдіями і фугами.... смотреть
ІНВЕНЦІЯ, ї, ж. Невелика музична п’єса поліфонічного характеру, написана у вільній наслідувальній (імітаційній) формі. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 685.... смотреть
-ї, ж. Невелика музична п'єса поліфонічного характеру, написана у вільній наслідувальній (імітаційній) формі.
інве́нція (лат. inventio – винахід, вигадка, від invenio – вигадую) музична п’єса поліфонічного характеру, написана у вільній наслідувальній (імітаційній) формі.... смотреть
(лат., винахід, вигадка, від вигадую) музична п'єса поліфонічного характеру, написана у вільній наслідувальній (імітаційній) формі.
-ї, ж. Невелика музична п'єса поліфонічного характеру, написана у вільній наслідувальній (імітаційній) формі.
Винахід, винахідництво, винахідливість
Винахідливість, кмітливість
інве́нція іменник жіночого роду